1.
Нестерпно хочеться тобою відболіти
Аби з очей моїх не лились сльози-стрази,
Цвітуть у тебе в серці дивні квіти
І розбиваються, мов кришталеві, фрази.
Твої слова - немов у змерзлу землю
Золотогранною свічею... Я - на чатах
Глибокий біль ховаю - перетерплю,
Щоб ти не зміг в моїх очах читати
Цей білий падолист - скороморозом
Збирається на бурю поміж нами.
Немов Монмартром, ми йдемо по Корзо -
Пливе розірване намисто небесами…
2.
Але тебе вимолювати марно,
Чи Бог побачить мої сльози-стрази?
Якби тобою відболіти тут одразу!
Далекий мій, ти – поруч... Але хмарно.
Ось це і є моя болюча карма.
А осінь, як Бокшай, малює голі віти
Дерев, що скоро вкриються снігами.
У осені скоромороз – останні квіти
Цвітуть холодними сніжинками-вогнями.
Якби могла тобою
Відболіти.
2011.
Скоромороз - назва квітів, що цвітуть під зиму синіми та фіолетовими зірочками.
Корзо - вулиця в Ужгороді
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287139
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2011
автор: Яфинка