І шумлять, ніби хвилі моря,
Із душі вогонь викресають,
Ті слова, що від болю й горя,
У молитвах твоїх лунають.
Зорі в небі у простір ляжуть
І розквітне роса в покосах,
А кохання на все це зважить,
Розплете твої білі коси.
Заспівай, не тужи, кохана,
Я подяку тобі складаю,
Ти мені, як колись, бажана,
Пам’ятай, я тебе кохаю!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287142
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2011
автор: Віталій Назарук