на моїх пальцях проросло п'ять люстерок і ти відбиваєшся в них приреченістю.
наші міста перегукуються співом будильників, перетягуючи мапу, наче ковдру, кожен на себе.
*
в місті твоєму блукає тінь, хиткими рухами вона малює інакший простір. знаєш, пиши мені про неї листи... цілуй її, коли вона плаче, бо так починається правда.
в люстерках вирує тиша... я надто люблю тебе.
добраніч!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287296
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2011
автор: Biryuza