Міцніш стиснувши автомат,
ногою двері відчинив;
черга',набої закінчились.
Та сумно очі опустив. І вийшов.
Вони ж бо також люди,
вони також хотіли жити,
у них були і батько й ненька...
Вони ВОЖДЮ прийшли служити!!!
Ввійшли господарем в чужую хату...
Входили, убивали і сміялись,
плюнувши на образ і на совість,
лише ВОЖДЕВІ підкорялись...
І ось - стоїш стискаєш автомат,
а внуки тобі "СЛАВА" заспівали,
у серці вірно зберегли,
народним месником прозвали...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287312
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 19.10.2011
автор: D. Y.