Било дрижакА, ломило вправно кості,
Дівчинка з усмІшкою мерця,
Заховавши аморальність в невисокім зрості,
НЕсла в сумці вкрадені серця.
Між гнилого листя мокрого асфальту,
Втомлена шукала тихий сон,
Безкінечна ніч стогнання хриплим альтом,
З ранком завивала в унісон.
В пучок зІбране фарбоване волосся,
Під дощем зліпило в мокротінь,
Тоннами при всім маленькім зрості,
Відчувала всепоглину лінь.
На бруківці послизнулась-відстань стерто,
Вже зовсім, здавалося, не страшно,
Дівчинці хотілось лиш померти,
Рук не бУло-крила, вільна пташка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287336
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2011
автор: Чорна птаха