Воно щодня сідає і встає.
І світить, незважаючи на дати...
Як я могла не знати, що ти є?
Як я могла тебе не помічати?
Не цілуватись солодко до "вау!"?
Не спокушати, щоби струмом в очі?
Чом ти мене раніш не відбивав?
Чом не казав раніш вчорашнє "хочу..."?
Де я жила? З ким спала? Нащо? Як?
Чому вони(?)... були зів'ялі й грубі?..
Ти ж - сонечко! Зігрій мене! Та так,
Щоб відповіді ці ...згоріли в грубі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287480
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2011
автор: Келя Ликеренко