В серце полились твої зізнання,
Чарівним солодким нектарем.
Розгорілося п'янке кохання
І на землю пролилось дощем.
Переповнило доверху душу,
Збудоражило у жилах кров.
Почуттями я його зворушу
І впаду в твої обійми знов.
Не розлучить нас ні дощ, ні холод,
Ні зима, що стукає в вікно.
Ні туман, що на землі, як морок,
Берегами ходить вже давно.
Вірність в серці, як вогонь палає,
Линуть в небо чарівні пісні.
Його погляд наскрізь пропікає
І тече - мов струмок навесні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)