Я взявся за життя граніт,
Самовстановлююся сам.
Не зариваюся як кріт,
У повсякденний сірий крам.
Проблиск інколи сіяє,
Буває може і зігріть.
Душа твоя ще волає
Бо навкруги законів сіть.
Часта загроза неудачі,
Вже привичним руслом стає.
Голова уже не плаче,
Життя безцінне є твоє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287662
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.10.2011
автор: Dark Tranquillity