Багряним вкрила осінь парки,
Гуляючи по місту.
На небі зараз ані хмарки.
В теплій кімнаті тісно.
Фарби життя чарують наші очі.
І більшого не треба, аніж просто жити.
Це відчувають ті, кому вже час на спочин,
Не відчувабть ті, хто прагне бігти.
Мольберт життя у мене за вікном -
Це лише плід уяви пензля.
Хто вірші пише за столом,
Хто схеми сірі креслить.
А я візьму цей пензль в руку
І стану світ свій малювати.
Щоб не було у ньому бруду,
Щоб жити в ньому стало варто.
22/10/2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287769
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2011
автор: otshelnik