Осінній дощ омиє час,
Прожитий у вічності без нас.
Лиш теплий спогад на душі,
Зігріє листя на землі.
Накриє в серці ті місця,
Де жила лише вона.
А теплий вітер на душі,
Зігріє спогади оті.
Прикриє вітер листям тим,
Як символ спогадів отих.
І дощ, він ніжно зігріває
Він спогадів часи в миває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287930
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.10.2011
автор: Tauri