Розпечене залізо слів,
гартує знову мою душу,
хоч бути воїном не мушу,
на площі цій ,без ліхтарів.
Де місяць чорний наче рок.
Де зорі білі аж від болю.
Де взяв мене нажаль без бою,
холодний зміст твоїх думок.
Де знемагаючи від мук,
що вбили пристрасть і відвагу,
я у собі знайшов наснагу,
твоїх невідпустити рук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2011
автор: Леслав