Люблю своє місто і свою країну,
Та більш за все - рідну мову солов’їну
Людей-патріотів, що борються за них,
Людей, котрі люблять сім’ю свою, рідних,
Тих, що за нашу волю віддадуть життя
Почав визволення шлях – нема вороття
Я хочу жити лише в вільній країні!
Настав час! Люди, нам всім потрібні зміни!
Нужбо, ми не дамо гнобителям чужим
Загарбати Вкраїну – відсіч дамо їм,
Та не кожен у сторонці – збираймося,
Ходімо всі в похід в Маріїнський палац –
По волю, по свободу – настав вже цей час!
Час забрати наші гроші, звільнитися…
Згинуть вороженьки, мов роса – співалось,
Та нічого ти не робиш, щоб так сталось!..
- Я не можу – по рукам-ногам зв’язали!
- Мо’ не хочеш?! – життя ж гарне змалювали!
зак. 21.08.11(6:16)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288025
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2011
автор: Каріша