Коли втрачаєш ти кохання,
Безмежний біль, одні страждання
Тобі здається, що життя
Втрачає сенс, душа вмера.
І ти не знаєш де подітись,
Ламаєш крила навмання,
Ти мрієш про одне.....Розбитись.
Забути вмить усе життя.
Душа в мера, а ти лишився
Без долі, щастя, майбуття
І до одного лише дожився,
А твоя душа як фенікс з попелу зроста
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288181
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2011
автор: Tauri