А я в полі стою,
оспіваний солов’їними піснями.
І взятий у полон,
швидкими ластівками.
Я там не гість
і хоч гостюю в мами.
Як порізно ми живемо, із
мелодійним співом, лісом і пташками.
Я там – свій.
У шумінні лісів.
У запаху квітів
і шелесту трави.
Там мої сумніви,
розвіюються з подихом роси.
Серед стрімких потоків
вічної карпатської краси.
Я там зростав,
у невеликому селі.
Там, при квітучій
і осяяній долині.
І не на горі
і не на рівнині.
А на своїй рідній
Бойківській землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288234
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2011
автор: Віктор Варварич