Якщо ти читаєш цей лист значить будеш знати правду,яку я ніколи не хотіла говорити, бо це надто важко для мене. Прочитавши це може зрозумієш, що я теж людина і хочу кохати.
Ти ж знаєш про мене абсолютно все я нічого і це мені подобається. Вперше в житті я почуваю себе, як за стіною. Я знайшла людину, яка бачить мене як людину, а не як об'єкт бажання. Хоча може я і помиляюсь. Я знову високо злетіла в небо з якого тепер боюся впасти, мені просто варто спуститись на землю.
Я боюсь закохатись і ти знаєш чому, бо мені досить часто робили боляче, мною досить часто гралися як з іграшкою. А потім все пройшло я навчилась жити з цим болем та тою реальністю яка оточує мене. Пам'ятаєш казала, що ти побачиш, що я зроблю і ось воно. Мною грались, а тепер я затіяла гру в яку втягнула тебе.
Я досить часто згадую нашу першу зустріч, поцілунок. Це був кайф як я казала. Це було найбільше бажання моєї безглуздої фантазії. Я знала, що ти ніколи не звернеш увагу на таку дівчину як я і зробила перший крок. Ти казав, що давно не зустрічав таку толкову людину як я.
Знаю, що люблю тебе і від цієї любові втікаю,бо вона мене з'їда. Бо бачила у своєму житті лише розчарування, біль та зраду, лише бажання бути об'єктом кохання. Ти знаєш це, знаєш чого я боюсь, ти не змушуєш. А оцей клин який в'ївся в голову, що мене постійно заставляли щось робити зробив мене хамкою. Думаю, що ти ще не кохаєш тобі просто добре зі мною. Ти казав, що ти щасливий. Пам'ятаєш я казала, що не люблю хатній відпочинок, бо він приводить до ліжка. Це правда. Ми провели чудову ніч без вимог, ми просто відпочивали , а після цього я охолола, бо я не хочу здаватись в твоїх очах легковажною.
Ти часто запитуєш мене за, що тебе можна любити. Хіба ти не знаєш, бо я не раз тобі казала це. А я не вмію любити, я вмію робити боляче так як мені колись. А ще казала, що слово : «я тебе люблю” не для мене, бо ніхто це не казав і не доказував хоча я прагнула до цього. Зараз ще рано говорити про такі слова. Бач я думаю, що вони зобов'язують на щось більше і для тебе їх сказати не реально і важко. Я хочу, щоб ти сам зрозумів значення цих слів, бо на все потрібен час і витримка, а я люблю все і зразу.
А ще я згадую багато чого. Наприклад те, що зустрічатись у групі – це...,а потім виявляється, що це виняток. Чому? Нажаль на це питангня я незнаю відповідь. Хоча можу здогадуватись. Може ти закоханий? Я часто думаю про довіру і про те, як ти писав, що якщо я тобі не довіряю то про які серйозні стосунки може бути мова. Ці слова зачіпають за живе, тоді я думала, що втрачу тебе і в який раз переконалась у тому, що мене покинули. І я знову буду жити з болем. Щоб невтратити тебе я розповіла тобі таємницю. Я знову поспішила відкритись тобі і не дала часу завоювати себе.
Знаєш коли тебе немає я сумую коли ти приїзджаєш я хочу відпустити тебе. Тепер спитаю тебе: ти хочеш бути зі мною? Я знайшла людину, яку надто покохала, яка мене не розуміла і не підтримувала,а лише вдавала з себе закохану. Сьогодні ти прочитаєш правду про мене, а що вирішиш незнаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288243
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.10.2011
автор: Bega