Він знову встояв на зруйнованому мості
пропащий янгол
так його обзивали ще зі школи
таблетки аспірину так і не прижилися в голові
а серце черговий раз жорстоко залили зеленкою і йодом
Та вона не здасться
вона не покине
залиту кров*ю з його вен
закидану лезами і цигарками
кімнату
А пір*я з янгольських крил
так і залишиться лежати
у вчорашньому снігу
неприбране двірничкою
Скляне сонце нарешті визнає
що воно непотрібне
і розіб*ється під його ногами
світ скориться
але вона
залишиться солодким снігом
на його губах
і трупом під уламками
старого міста
...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288274
Рубрика: Верлібр
дата надходження 24.10.2011
автор: Нея Легна