Ромашки мельхіорові і ладан.
Пустельний шум – прелюдія тобі.
Пригнічений, приречений,
Призначений,
Приземлений, принижений,
Пустий.
Меморіальний, милозвучний,
Малозначущий,
Клієнт, книгар,
Ковбой, казкар…
Гальмує час
Нове тисячоліття,
Тривожить сни,
Втікає до зірок.
Залишений, затінений,
Затрачений,
Затемнений, захищений,
Засмучений.
Німий.
Руїни еліптичних елементів.
Етнічний струс, енергія жалю.
Жахливий зомбі,
В забутті зазначений.
Жорстокий канцлер.
Квітчастий наймит.
Наскальний примус
Білого провалля,
Насичений синявою небес.
Народжений,
Щоб бути страченим.
Прийшовший,
Щоб летіти до небес.
Твоя історія з туманом змішана.
Твої слова летять із-під очей.
Розлом, розрив,
Розіграні спектаклі.
Фантомний розквіт,
Палиця сліпих,
Первісний цвіт,
Унічию розбитий вщент.
Звільнити трунок,
Зазирнути в кригу.
Прозорий трон –
Прогрес тисячоліття,
Програма
Музиканта-скрипаля –
Мотив убивства.
Монастир.
Сміття.
Хаос.
Безмежжя.
Божевілля.
Прокляття.
Смерть.
Утеча.
Темнота.
Завмерлі очі
І порожні пальці.
Зім’яті вії.
Стомлена душа.
2000р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288330
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.10.2011
автор: Ольга Стрюкова