Скоро, брате, настане день,
прийде неочікувано,
але ж ми звали його з балкона, допиваючи пиво,
викрикували його ім'я,
викидаючи недопалки на автобусну зупинку,
задовго до того називали його святом.
І, коли пальці зітруться на клавіатурі,
коли очі спітніють сльозами,
повільно витікаючи на жовтий стіл,
будуть танути, мов мухи в молоці,
ми зайдем у знайомий перехід,
щоб купити Баварського
й накинутися на його пляшки,
наче зграєю голодних вовків.
І тоді ми будемо бухати,
ригаючи феєрверками різнокольорового щастя,
валяючись під лавами, як обгортки снікерса
з лісовими горіхами.
Інші не зрозуміють наших свят,
яких ставатиме дедалі більше,
наших спільних Днів Народжень і Перевтілень.
Вони не знають, адже у місцях їх широкого вжитку
не пишуть книг, не читають
і не слухають музики,
яка змінює температуру повітря від вуха до вуха.
І не треба, це не Різдво і не Новий Рік,
тому ми будемо бухати вдвох, і це тільки початок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288442
Рубрика: Верлібр
дата надходження 25.10.2011
автор: Фелем Ящірка