Хочете кави? Білої, як небо
У день осінній.
Такої не знайти більше ніде.
Цукру? Не треба.
Від філіжанки в синій тіні
Сховалось колись небо голубе.
А замість цукру краще дайте солі
Колишніх днів,
Минулого життя.
Її залишилося в споминах доволі.
Вернути б хтось хотів –
Немає вороття.
Гаряча кава пахне дзвінко.
Шкода, нема для неї льоду.
Слова здіймають пару,
Схожу на листя гінко.
Мрій свободу
Похмурий день перетворив на мару.
11.07.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288559
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.10.2011
автор: Анастасія Витрикуш