..."Шари! Амон!"-закричав, а верніше заволав від жаху переляканим голосом наш "шаровий"!!! "Амон"-це те, чого ми чикали в надії, що пронесе.
Не пронесло. Наш барак під номером 15 потрапив під цей каток четвертим по черзі. А до того, як группа спецназу, яку ми називаємо "амон" або «маскі шоу», вірвалися до нас в локальний сектор, ми мали можливість з жахом спостерігати через вікна як "вбивали" перший, третій, та одинадцятий бараки; як один за одним витаскували, заломавши руки за спиною таким чином, що голова опинялась майже між колінами; тягнули галопом зеків, які по причинам того, що не стали на коліна, попали під "приціл". Їх всіх тих, хто якось виявив непокору , всіх заганяли на "яму" по переповниних "хатах" ШИЗО та ПКТ в, якому на той час, вже і так сиділа купа народу. А тепер там взагалі душегубка. Можливість була тільки стояти, задихаючись від недостатку кисню, люди мліли, втрачали свідомість, але ніхто не звертався про допомогу- у зоні «маскі шоу»! А це означає,що все найжахливіше для нас - попереду.
(Далі Буде)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288666
Рубрика: Поема
дата надходження 26.10.2011
автор: Libre