Розкотить ранок ворохкий туман,
Одшторить зачакловану завісу -
То не мана, то не очей обман:
Осінній бал у балагані лісу.
Вогонь дерев - і попелом трава,
Кружляє листя в безперервнім танці,
І дійство уповільнене трива
Журбописом старих інтерпретацій.
Замріть, оркестри!
Тиша грає вальс,
Елегія бере нечутні ноти.
Осінній бал на час якийсь реванш
Одягнених у золоті пишноти.
Як жаль, що шати не надовго, ні -
Спадуть, як сон їх остаточно зморе.
Пойнявся ліс в холодному вогні.
Осінній бал...
А смутку ціле море.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288693
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.10.2011
автор: Вячеслав Романовський