Вітрило біле на стіні, та ні, всього лиш на картині. Цей твір живопису людини – звабливої панянки, немов то вхід у інше небуття. Там хтось чекає капітана, не з Жюля Верна, й не з російського роману, а з струн надій, скелі та моря. А тут, морські продукти на папері, у сторінках меню. І юшка тут грибна – ні риба, ані м'ясо. Та нащо крайнощів отих? Не можна в піст і ціни, укусом за рукав. А гриб один і другий, десятий теж – у лісі назбирав… із думкою про море й вітрило серед скель.
23.10. 19.20. Тернопіль, кафе «Турист».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288874
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2011
автор: Ярослав Дорожний