Через критику часів пройшли всі покоління.
І в кожної епохи є лиш одне сумління:
І завжди трішки з брудом,
Помилками і блудом…
Й не розуміли завжди батьки дітей, а діти –
В новаторствах століття стрімголов – лиш летіти!
«Старі» - вони не знають,
Лиш поступ зупиняють!
Було так все: достоту всю правду не збагнути.
Міняються епохи, та кожен день прикутий
Свідомістю до думки:
Все змінне – лиш не муки!
(29.11.07)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288913
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.10.2011
автор: Леся Геник