Час

У  погляді  немає  іскри,  
І  сивина  вже  так  блищить,
Здавалося  б-це  дуже  сумно,
А  він  усміхнений  сидить.

Читає  книгу  у  кав’ярні,
Смакуючи,  і  кожну  мить,
Щось  дивиться  в  вікно
В  усмішці,там  його  жіночка  біжить.

Він  так  люб’язно  усміхнувся,
У  ручку  ніжно  цілував,
І  пили  разом  вони  каву,
Бо  нікуди  вже  не  спішать.

́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2011
автор: М.М.