Останній вечір й сльози на очах.
Чому так важко попрощатись з вами?
Щасливі діти, і похмурі мами
Уже танцюють свій останній вальс!
В юрбі, у галасі почую голос Ваш-
О перша вчителько, о нене рідна,
Лише добра навчили Ви мене...
І усміхаєтесь, як завжди Ви привітна.
А далі ще-стоять мої батьки
І однокласники мене пильнують
Усе як завжди-хоч й не на віки...
Сьогодні це востаннє, більш не буде.
Заплачу знову, знову обійму
Чому так важко розпрощатись з вами?
Ви стали Всі мені немов брати й батьки
О любі мої, дайте ж на вас гляну!
В останнє ми сьогодні всі зібрались
В останнє чую ваш веселий сміх
Так дайте ж знову я на вас погляну
В останнє...Все закінчилось...
Заждіть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289038
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.10.2011
автор: Ivanka B.