Тут дзеркало у ріст людський, звеличує хутро і шкіру мертву поверх ще живої. Елітні пані у звуках кроків каблуків, немов-то генерал ступає по плацу. Команда “Fire”, “Fure”, “Пли”, “Вогонь” – то кожен крок, мов знову постріл навкруги. Зарядів достатньо має погляд дами, як вірус у програму, у погляд втрапила вона. А решта частки – лишились у світі задзеркалля. Вогонь натхнення палахкотить в її очах – «Мене ж тут не одна», в Art-avenu химернім залі.
23.10. 21.10. Тернопіль. ресторація «Art-avenu».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289071
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2011
автор: Ярослав Дорожний