Переглядаючи безкінечний список друзів мимоволі починаєш усвідомлювати, що це не що інше, як ілюзія дружби... чужі зовсіми не знайомі тобі люди, зі своїми "тараканами" в голові... Друзі - це ті хто запитує, як справи, тому що йому справді це цікаво, а не просто тому, що нема що робити. Друзі - це люди які до тебе приходять, щоб тебе кудись "витягути" прогулятися, а не тому, що їм від тебе в черговий раз щось потрібно. Друзі - це ті люди, які дороможуть, порадять, підтримають у важку хвилину... Це люди, перш за все "люди" вірні тобі, які знають деякі сторони твого характеру, що навіть не відомі твоїм батькам, довіряють, і без сумніву сприймають тебе таким, яким ти є, а не прагнуть тебе змітити, тобто "зліпити" з тебе того, яким би вони хотіли тебе бачити, це перевірені люди, в яких ти впевнений, які справді не підведуть, які знають твої звички, смаки, уподобання... які були, є, і будуть з тобою, адже вони, це саме ті люди серед яких ти можеш бути собою, ти можеш бути тією людиною, з гарячим серцем, і відкритою душею, без боязку, що хтось туди ненароком "плюне", це ті, хто йде з нами по тернистих дорогах життя, і розуміє, поважає тебе, не за те, що ти маєш, а за те ким ти є... Бути людиною перш-за-все, ось головне, і не скотитися у прірву розпусти, і брехні, щоб не стати схожим на неадекватне, неврівноважене бидло. Тому справжні друзі завжди з тобою, і у кожного цих людей можна перелічити на пальцях однієї руки. Дякую тим людям, що мене розуміють, всім іншим це просто не потрібно. ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289077
Рубрика: Нарис
дата надходження 27.10.2011
автор: alex86