История про спецназ

«Ану  мразі!  Всі  в  барак!  Бігом  уроди,  піда..си!»  Раніше  пару  десятків  років  назад  за  такі  слова  адміністрація  була  б  в  шоці,  їм  би  такий  бунт  устроїли,  кров  текла  б  рікою  від  перерізаних  добровільно  в  знак  протесту  вен.  А  зараз  всі  як  вівці,  залякані  та  зашугані,  лише  би  людиною  зостатись.  Повторюю  собі  раз  у  раз-«лише  людські  якості  зберегти,  лише  людські  принципи  не  залишити  та  не  поступитись  ними.  Нехай  будь-що,  але  нижче  я  не  впаду,  хер  їм  вдасться  мене  зламати  і  на  звіра  перетворити.»
 «На  підлогу!»-  прозвучала  команда  коли  всі  були  в  бараці.  Всі  як  підкошенні  попадали,  хто  де,  все  одно  в  чому  ти!...  «На  підлогу  тварі  і  щоб  не  одна  бл..дь  годови  від  підлоги  не  відривала!»-  чую,  як  відрапортував  якись  боєць  про  те,  що  всі  умовні  бунтівники  на  підлозі.  Я  так  ліг  ,  щоб  хоча  б  трошки  щось  да  бачити.  
Помалу,  насолоджуючись  своїм  царським  становищем,  відчуваючи  неймовірний  жах  більшої  частини  зеків,  проходжувався  ВІН  поміж  тіл  на  підлозі.  Ходить  вальяжно  "Палкан"-  командир  цих  недолюдів,  неймовірно  здоровий,  такий  як  дасть  разок,  так  і  все-вася  тікай.  РАЗ-відчув  як  до  мого  сусіда  на  підлозі  доторкнулися  дубінкою,-«ти  шо  су..ка  мовчиш?!»-Т  Р  І  С  Ь  йому  по  ребрах  з  ноги,-«відповідай  мразюка.»  Шепочу  йому-«бистро  розкажи  про  себе  "Анекдот".»  Той,  зрозумівши  мене,  затараторив  заікаючись:  «Смірнов  Віталій  Віталійович,1968  року  народження,  засудженний  за  статею  140ч3,  142ч3  та  (і  тут  він  зробив  фатальну  помилку)  117  Ч  3.»  (  стаття  117  ч  3-  це  згвалтування  з  тяжкими  наслідками).  Ну  думаю,  все  попав  мій  випадковий  сусід...

(Далі  буде)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289130
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2011
автор: Libre