Життя - не гра і чомусь не казка,
Це не банальність ,але й не новина,
А форма захисту у нас - це сіра маска,
Яку ніхто із нас ніколи не зніма.
За нею не побачиш сліз і сміху,
За нею не побачиш і душі,
А те, у чому ми знаходим втіху;
То все дурниці - такі пусті й малі.
Була любов колись,яку плекало людство,
Та ми чомусь її не вберегли,
Залишились, на жаль, самі уламки,
Та й ті вже продають за копійки.
Здається ,ніби все втратило цінність,
Хоча, напевне, так воно ї є,
А ми немовби втратили ту гідність,
Що була темою і сенсом всіх поем.
Усе прекрасне втратило окрасу,
Усе безцінне отримало ціну.
Але людина не змінилась з того часу,
Коли ще почала свою ходу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289193
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.10.2011
автор: Божена Гетьманчук