Доля – неволя, щастя – дим.
Де родина, друзі й дім?
Літак злітає, небо, чужина…
Хто знає, люди, це чия вина?
Рідна земля... прости-прощай.
Серця мого, спомин, не край.
Щоденна робота. Тяжкі ноші.
Додому, рідним, зароблені гроші.
Емігранту єдина надія.
Душу зігріє казка-мрія…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289241
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2011
автор: KTATAT