http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187655
Ніби кішка сиджу край вікна,
Повернись, мене від сну збуди.
Під сірі зливи й холод скла
Поселилася туга у груди.
Як камінь, що тоне у річці безмежній,
Тьмянію з приближенням дна.
Де під мул затягне прибережний,
І залишуся там я одна.
Мовчанням, пробач, ти мене не врятуєш,
Лунким сміхом не вбережеш.
Білим лататтям на хвилях розквітнеш,
І з собою ураз забереш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289439
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2011
автор: Оля Оля