Я візьму собі халви і сховаюсь у кімнаті,
Де співає хтось про сни і вареники кирпаті.
Стеля злізла кудись вбік – стало видно кусень неба.
Щоб побачити пташок, ще шматок вкусити треба.
А вони ж такі кудлаті, як рожеві їжачки,
Що блукають десь по хаті, прокладають стежечки
До комори з молотками для кування пиріжків
Й мильні бульбашки пускають із мережаних ріжків.
Заклопотана сокира кудись суне на базар,
Зуби чистить старий півень – він розпусник і картяр.
Треба бути обережним, як піду знов по халву,
По дорозі щоб не впасти у коров’ячу нору.
Риба сіла на черешню, гривню із гнізда забрала,
Літачка зробила з неї і у Вирій відіслала.
Мати вигнала усіх з хати равликів, моржів
І сказала, що для стелі треба накрутить коржів.
20-25.12.2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289545
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 30.10.2011
автор: Розбишака