Віднині облік часу
Йде по-новому циферблаті.
Ми не відпустимо нізащо
Прожиті старі дати.
І десь за океаном,
Блукає узбережжям казка.
І в настрої жаданнім
Приходить враз розв"язка.
Бо там, під небесами,
Блукає істина давно...
Що буде завтра з нами
Не знає з нас ніхто.
Десь кішка кігтем зашкребе,
Розвіє сутінки брехні;
А вік бере своє,
А час вже губить дні.
Приходить листопад,
І грудень впаде снігом.
А в квітні зацвіте знов сад,
Прокинеться ведмідь у лігві.
Та лиш душа живе --
Блукає з тілом по землі.
І після смерті невідомо де
Живуть її сліди.
А мрій і наче не було,
І ми жили не в тому часі.
Все відбуяло й віджило
Та відродились ми у новому форматі.
І йдемо десь, не знаючи куди,
Там краще ... хочеться щоб було.
Будуємо споруди все нові,
Щоб завтра інші не забули.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289656
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.10.2011
автор: Мирослава Савелій