Деколи так важливо знайти тебе..
Ти в моїй душі ,але вживу........
Де ти ,я тебе ніяк не знайду ?
Твоя Vivo Per Lei шукає тебе...
Знайдися....прошу ...
Любов- тьмяна і безбарвна тиняється в мені...
По венах, по артеріях і не знайде шляху до серця..
Вона обов"язково навернеться до потрібного шляху....
Для цього і потрібен ти!
Прийди!
Подай же свою теплу руку..і подаруй хвилинку радості душі...
Серце плаче день за днем...Ти..приснишся уночі
Дарма? Дарма пишу? Це сенс мого життя...
Невже дарма живу...
Мені так нудно холодно без тебе..
Мерзну і чекаю , можливо я сама прийду?
сама ж візьму за руку і заплачу...
Від щастя...бо нарешті я побачу..
Тебе ...зітканого з добра й нап"юсь любові наче з джерела.
Прийшла зима....
А ось іще одна..
І рік за роком..а тебе нема..
Нема ..не було..І не буде?
Скажіть мені хоть хтось..хто знає..люди!
Брак слів...розбита як кришталь
І мою душу знов охопить жаль
І що ж тепер,чи вірити у долю?
Чи ж я приречена на безкінечну волю
на шлях де я залишуся сама?
Мени зима ,пройди моя зима!
Я вірю..долі. Я вірю і йому..
Він знає, що чекаю і знайду..
Лиш час...жорстоко натягнув струну і грає на моїх слабеньких нервах
Болить...та я переживу..
Мені ж ще дочекатись треба....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289672
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 30.10.2011
автор: Божена Гетьманчук