Як тяжко дивитись у вічі
Яскравим вивіскам і битим ліхтарям,
І тротуарам, по яким товклися
Сотні людей. Усякий хлам
Розлігся на асфальті
На цілу ніч, на тиждень
Чи на вік.
Я розштовхаю хмари
І нап’юся дощу…
Так не було торік,
Так не було
до тебе…
В повітрі стільки неба не було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289725
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.10.2011
автор: Ірина Шинкарук