Послухай, зачекай -
Хай він побачить
сонце,
Почує як весняний
дощ шумить,
Хай гляне хоч на мить
в віконце,
На небо голубе
Де білий парус мчить...
Тобі я знаю легко
загубити,
Це крихітне іще
напівжиття,
Воно не зможе
захиститись,
піднятись, бігти
навмання...
Невже б ти не могла
З ним поділитись
Прекрасним світом,
ласкою, теплом,
Привівши в дім свій,
потіснитись,
Дать йому місце
за столом...
І може саме він,
не інший,
Життя чиє на ниточці
висить,
Для тебе стане
наймилішим
і буде так
ТЕБЕ
ЛЮБИТЬ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289749
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.10.2011
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО