- Відпросилась у нього?
- Ага…
- То ти при́йдеш?
- Прийду́, напевно…
- Рівно в шостій мене чекай…
- Добре, буду о шостій рівно…
Від цих слів – як вогнем… Відпусти,
Не пали так пекельно… Годі!
Мо’, нарешті, спалити мости
При зручній отакій нагоді?
- Заночуєш у мене?
- Та так…
- А удома що скажеш?
- Не знаю…
- Наша зустріч – це неба знак…
- От я теж так собі гадаю…
…Ледь відкриті уста, з-під повік
Погляд грішною звабою мліє…
Не забуду тебе я повік –
О, моя найсміливіша мріє…
01.11.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2011
автор: Le Magnifique