Один чолов"яга - нівроку!-
Поволеньки яму копав,
А землю порунтану - збоку,
Окремо на купу зсипав.
Нарешті присів на часину,
З чола витираючи піт,
Розправив натруджену спину,
Оглянув довколишній світ.
- Яка ж це невдячна робота,
Подумав невдаха-копач.
(Не з власної, мабуть охоти
Узявся за неї він, бач!).
Та різна буває робота
І різні про неї думки:
Одна не набридне й усоте,
А інша - якраз навпаки.
До іншої й ставлення інше,
Як кажуть, душа не лежить,
Бо ж хочеться всім цікавіше
На білому світі прожить!
Спитай у філософа чемно,
Який у роботі є сенс.
І ти запитав не даремно -
Мудрець розтлумачить усе.
І фізик доповнить вагомо,
Згадавши закони тертя,
А лірик завжди, як відомо,
Роботу вклада в почуття!
І кожен на певному місті
Вам бачення звірить своє.
Хоч слова не викинеш з пісні -
Буває, що й ледарі є!
Той, кажуть, "згорів" на роботі,
Цей робить, як мокре - горить,
А дехто, при слушній нагоді,
Ще може й біди натворить.
Тут треба не так і багато,
Щоб стало усе на місця.
Любителям смачно поспати
До відома байка оця.
Таким не під силу висоти
І навіть простий постулат -
У будь-якій певній роботі
Важливий її результат!
Тож годі вже байдики бити,
Валандатись курям на сміх,
Щоб закид не зміг нам зробити
Невтомний трудяга Сізіф!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289773
Рубрика:
дата надходження 31.10.2011
автор: Дощ