Не підганяй свої літа
ловити сніг на скронях.
Минають золотаві дні,
кульгавим потороччям.
Красиві літні сни
не відпускай по ночах.
Зупинить сум свій хід,
в глубоких сизих очах.
В тій глибині сірих очей
криниця щедрості.
Розважливість в розмові
відчувається,
Молитва на устах,
як прояв мудрості.
Твоя харизма , мов в люстерку
відбивається.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289787
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2011
автор: Вразлива