Безлике полум’я, метаморфози…
Міняється усе моє життя.
З гарячої пустелі дмуть морози,
І світло б’є крізь призму ліхтаря.
Іду, втомилась плакати і спати…
Збирати попіл замість діамантів,
Зриваю з серця мармурові грати,
Співаю, замість голосно кричати…
Без неба я не можу, і сон метаморфози
Засліплює слова в сумному серці.
Вогонь не висушить вчорашні сині сльози,
Та віднайде плоди життя безсмертні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289859
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.10.2011
автор: dovira