Осінь глибока, заїлася в душу,
Холодно, темно, і тиха печаль
Спокій та щастя надовго порушила,
Життя... почуття... повсюди той жаль...
Не знаєм... Надовго? Можливо назавжди,
Покриє ця осінь "гарячі серця"
Засипле листками... тебе не спитавши,
Холодне повітря додасть ще вона
Сунуться хмари, і сонця нема,
До них доторкнутись вже важко
І скоро раптово настане зима,
Вдихати тепло нам буде всім тяжко...
-------------------------------------------------
Тихо ступаєм, і листя шумить,
Та ми чогось, нажаль, не відчуваємо
Забрала осінь – вже не простить,
можливо щось – але не знаємо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289888
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2011
автор: Вальдемар Феруменко