ПрошепочУ ледь чутно я „Прощай”,
Прощай...Моя нова болюча згадка.
Гіркого диму ледь помітний жаль
Ховає в листя кинута цигарка.
Сухе, хрустке, скуйовджене мовчить...
Опале і принишкле безневинно.
Разом із листям серце забринить,
Заниє тугою і сигаретним димом.
Догралась знову, ось моя вина,
Пробігла тінню вітру по калюжі,
Так дивно-солодко, що вільна і одна,
Із осінню пряду туману кужіль.
„Прощай” із ніжністю до блискіток роси,
Що освіжить світанки твої сині,
Тебе кохала як ніхто... а ти...
Заплутався і щез у павутинні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289937
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2011
автор: Парчевська Ольга