Не треба слів, вони тут зайві,
Я все прекрасно зрозумів.
Пусті розмови, так, без змісту
Це просто марна трата слів.
Не треба жалості, не треба
Від цього гірше лиш мені.
Я б дотянувся аж до неба
Якби хотілося тобі.
Я знаю це не зовсім правда,
Що ти кохаєш не мене.
Спитай у сердця і впізнаєш
Я той, хто любить лиш тебе.
І твоє сердце б'ється швидше
Коли я поряд чи не так?
Можливо ти не помічаєш
Можливо це для тебе знак?
Можливо ти мене кохаєш,
Але не хочеш визнать це.
Я так хотів би бути поряд
Щоб завжди, завжди гріть тебе.
Зігріть тебе своїм коханням
Підтримать там, де ти сама,
Кохати вірно й беззупинно
Й подарувать тобі життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2011
автор: eney