***************

Я  їду  далеко  донизу.
Вони  мчаться  в  іншу  країну.
Він  не  хоче  лишитись  позаду.
Вона  любить  свою  дитину.

Я  про  неї  забувши  мовчати.
Зруйнувавши  усі  свої  квіти.
Вони  перестануть  повчати.
У  неї  є  свої  діти.

Вони  не  уміють  страждати.
Мені  без  мрій  не  прожити.
Сонце  не  перестане  сіяти.
І  вони  перестануть  судити.

Безбожне  наше  суспільство.
Без  вини  воно  робить  вино.
Безкінченність  прийшла  випадково.
В  їхні  ігри  грати  нам  вічно.

Їй  важко  жити  без  нього.
Йому  без  неї  не  легко.
Не  забула  вона  нічого.
І  кохати  її  не  так  легко.

І  вони  не  були  ніколи.
Щоб  не  так  жилося  у  світі.
Він  спалив  усі  свої  школи.
І  без  всього  залишився  в  світі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290085
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2011
автор: Зачарований Р.