За вікнами політують сніжинки,
Свою перину трусить заметіль.
Вкриває землю й чарівні ялинки
І сипле білим сріблом звідусіль.
Принишкли хмари, мов копиці сіна,
Над сизим смутком ранньої зими.
Вона насипе снігу по коліна
І будуть снитись заметілі сни.
На холоді в самотності калина,
Сумує, що лишилася одна.
Червоні ягоди, немов перлини,
Скуштує їх, ще зимонька - зима.
Дахи сріблястим снігом припорошить,
Позаганяє звірів у норкИ.
А вранці іній, заметіль попросить,
Щоб та, розповіла свої казки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290129
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.11.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)