Таємниця старого замку (10)

А  через  рік  той  самий  капітан
її  поспішно  лаштував  в  дорогу,  
пішком  в  Шінон  через  ворожий  стан
і  двійко  лицарів  надав  для  допомоги,
щоби  бургундці  не  зламали  план.

Шінон  же  Жанну  радо  зустрічав,
кожен  камінчик  усміхався  щиро,
і  босі  ноги  мовчки  цілував:
«Я  так  чекав  тебе,  моя  безстрашна  Діво!»

Він  відтворив  ворота  їй  навстІж,
він  відчинив  їй  королівські  зали:
«Іди,  красуне!  Нині  босоніж
ти  сходиш  по  оціх  сходинках  слави,
та  завтра  вдягнеш  лицарську  одіж!»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290185
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 02.11.2011
автор: Борода