А через рік той самий капітан
її поспішно лаштував в дорогу,
пішком в Шінон через ворожий стан
і двійко лицарів надав для допомоги,
щоби бургундці не зламали план.
Шінон же Жанну радо зустрічав,
кожен камінчик усміхався щиро,
і босі ноги мовчки цілував:
«Я так чекав тебе, моя безстрашна Діво!»
Він відтворив ворота їй навстІж,
він відчинив їй королівські зали:
«Іди, красуне! Нині босоніж
ти сходиш по оціх сходинках слави,
та завтра вдягнеш лицарську одіж!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290185
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 02.11.2011
автор: Борода