Згадала Тебе-
в голові прояснилось.
Забилось. затріпалось..
Цей спогад сторінково-
вафельний
цей хлопець
привабливо-бажаний.
Згадала Тебе.
Як життя? Як робота?
А..в Тебе вже дівчина.
Гарна.
Ти- хтось із минулого
часу.
Той дощ. і тупі анекдоти.
У мене все інше. уже. хочу
спати.
і купа обов"язків.
Згадала Тебе.
Теплий. світлий.
Знайома сорочка і усмішка
знову.
Ти так нагадав мені
Бога.
І ніч десь під львовом.
Що хочеться жити.
Пустеля пішла.
підігріла всередині
щось таке тихе.
Згадалось. Принишкло і
заколисалось.
Нехай буде там.
Нехай спить та
сміється.
Ти- спогад, зіткАний
із щастя і серця.
Не рви. Не зникай.
Згадай. пригадай, воно
є !
Воно б"ється!
Такий вузол люди не
в"яжуть.
Така нитка людьми
не рветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290192
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2011
автор: Harmonika