Миші, ці малі створіння,
Довели вже до кипіння.
Зовсім вже оскаженіли,
Що де є, усе поїли.
На пастки, бач, не ведуться,
Об отруту не спіткнуться.
І в ночі, не дають спати,
На гітарі вміють грати.
Бзинь, об струни лапкою, другою,
В мене нерви під напругою.
Кинув в них свою шкарпетку,
Та потрапив у розетку.
Влучний постріл вимкнув світло,
Від торшера. Все, набридло!
Я куплю собі гвинтівку,
Розстріляю їхню стінку.
Шкода лиш мені сусідів,
Бо у них, десь по обіді.
Кухня стане, як вітальня,
А точніше, моя спальня.
Збільшить їм, власне, жилплощу,
І у них буде до борщу.
Гість не званий у сорочці,
Із ремонтом у розстрочці.
Згоден їх ремонтувати,
Аби, хоч вночі поспати.
Знищити мишей в квартирі,
Ось такі у мене мрії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290223
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 02.11.2011
автор: Линник Анатолій