Я з нею розмовлятиму як з другом –
Знічев’я, у докір, назве холодним.
Я гратиму коханцем благородним –
З нахабою зрівняє недолугим.
Любов, як птах, летить до виднокругу
Й зникає там, мов й не було ніколи,
А дружба довго човгає, хоч й кволо –
Обох звела нудьга й безмірна туга.
Між двох вогнів, як в снах, мечусь постійно:
Я – друг!.. Як заманеться благовірній –
Я залицяльник запальний, гарячий…
Та не бентежить більш розчарування.
Я знаю: я – на всьому світі! – кращий!..
Жура, йди геть! Впиватимусь коханням!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2011
автор: Михайло Нізовцов