Кличе сон мене у прекрасний політ,
зазирає у стомлені очі.
І чарує, і манить в казковий світ,
і фарбує мріями ночі.
Опиратись йому, мабуть, змісту нема,
полечу я за ним, як на крилах.
Дотягнусь до зорі і знайду край землі,
зроблю те, чого ще не робила.
Сон огорне мене теплим спогадом днів
найщасливіших і неповторних.
І я зможу ще раз закохатись вві сні,
знов повірити в щось надприродне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290279
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2011
автор: Марія Семенюк